Дисплазія шийки матки: симптоми, причини, лікування

Що таке дисплазія? Дисплазія шийки матки – це патологічна зміна структури епітелію слизової оболонки. Ця патологія проходить безсимптомно та небезпечна тим, що здатна перерости у рак шийки матки. Як правило, дисплазія викликається певним типом вірусу папіломи людини та діагностується у будь-якому віці. Залежно від ступеня дисплазії, призначають медикаментозне або хірургічне лікування, і при своєчасному зверненні до лікаря прогноз буде сприятливим.

Причини та види дисплазії шийки матки

Основною причиною розвитку дисплазії вважається інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ), у якого виділяють онкогенні штами, що призводять до розвитку злоякісних пухлин. Зараження ВПЛ можливе від матері під час пологів, при статевих контактах і будь-яких контактах шкіри до шкіри, в побутових умовах (відвідування басейну, через предмети гігієни, салонні та медичні процедури). Імовірність розвитку дисплазії шийки матки або раку, при встановленому ВПЛ, залежить від імунітету та типу вірусу. Сильна імунна система здатна подолати ВПЛ, в інших випадках інфікування призводить до розвитку захворювання. Крім того, можлива генетична схильність до цієї патології.

Дисплазія шийки матки – це рак чи ні? Хоча дисплазія шийки матки не є раком, у перспективі цей діагноз може призвести до розвитку онкології та поширення аномальних клітин на довколишні здорові тканини.

Дисплазія шийки матки, або цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN) – це передраковий стан. Цей термін застосовується для опису наявності аномальних клітин на поверхні шийки матки. Розрізняють дисплазію легкого, середнього та тяжкого ступеня, залежно від вираженості патологічних змін у клітинах шийки матки. Згідно з науковим терміном CIN, дисплазія шийки матки оцінюється шкалою від I до III, де:

• CIN I - це дисплазія 1 ступеня, легко виражена патологія;
• CIN II - це дисплазія 2 ступеня, помірно виражена патологія;
• CIN III – найважчий ступінь патології (карцинома шийки матки).

Необхідність лікування дисплазії шийки матки визначає лікар гінеколог. Будь-який ступінь дисплазії вимагає ретельного спостереження лікаря, з повторним проведенням кольпоскопії та мазка Папаніколау кожні 6-12 місяців, для запобігання розвитку ускладнень. Терапія проводиться, як правило, при 2-3 ступенях дисплазії.

Виділяють такі фактори ризику розвитку дисплазії шийки матки:

• Генетична схильність;
• Слабкий імунітет;
• Ранній початок статевого життя та безладні статеві зв'язки;
• Часті аборти;
• Травматичні пологи, у тому числі пологи у ранньому віці;
• Гормональний дисбаланс на фоні тривалого прийому гормональних контрацептивів;
• Хронічні інфекції статевих органів;
• Ерозія, ектопія та інші патологічні процеси на шийці матки;
• Вік старше 55 років.

У ході численних медичних досліджень було доведено, що понад 75% сексуально активних жінок заражені ВПЛ. Наявність вірусу папіломи не обов'язково означає наявність дисплазії шийки матки, водночас розвиток дисплазії неможливий без зараження ВПЛ. Тісно пов'язані з раком шийки матки онкогенні штами ВПЛ 16 та ВПЛ 18. На щастя, у більшості жінок з інфекцією ВПЛ не розвиваються інтраепітеліальні ураження високого ступеня або рак.

Симптоми та діагностика дисплазії шийки матки

Дисплазія шийки матки є прихованим станом, що не викликає помітних симптомів. Симптоми дисплазії шийки матки, як правило, слабо виражені та яскраво виявлятися тільки при тяжкій дисплазії:

• Сверблячка та печіння у піхві;
• Аномальні виділення із характерним запахом;
• Кров'янисті виділення після статевого акту чи гінекологічного огляду;
• Больові відчуття, зокрема під час статевого акту;
• Мажучі виділення між менструаціями;
• Кровотечі у менопаузі.

Так як на ранніх стадіях дисплазія проходить безсимптомно і важко діагностується навіть при плановому гінекологічному обстеженні – застосовуються такі спеціальні методи діагностики дисплазії:

• Аналіз на наявність ВПЛ та визначення його штаму;
• ПАП-тест (цитологічне дослідження мазка (Папаніколау), взятого із зони стику циліндричного та плоского епітелію на шийці матки, де розвиваються 90% пухлин);
• Кольпоскопія (огляд шийки матки під збільшенням за допомогою спеціального приладу);
• Біопсія (вивчення зразка тканини під мікроскопом);
• Імуногістохімічний аналіз із визначенням онкомаркерів (при підозрі на онкологію).

Лікування дисплазії шийки матки

На першому етапі лікування проводиться обстеження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом та бактеріальних інфекцій сечостатевої системи, діагностика гормональних порушень, а також скринінг на визначення штаму ВПЛ.

Якщо штам вірусу не є онкогенним, то за легкого ступеня дисплазії рекомендується спостереження у лікаря. Також призначають медикаментозне противірусне лікування, яке, проте, не завжди ефективно.

Видалення аномальних клітин при CIN знижує ризик захворювання на рак шийки матки на 95%. Лікування потрібно при середньому та тяжкому ступені тяжкості патології.

При осередковій дисплазії застосовують такі хірургічні методи як лазерна або радіохвильова конізація, лазерна абляція дисплазії шийки матки, конізація або ексцизія. Ці методи лікування дисплазії шийки матки не впливають на фертильність жінки. Кріодеструкція (вплив холодом) небажана, оскільки вона, на відміну інших методів, не дозволяє контролювати глибину впливу на тканини. Гістеректомія, при якій видаляється вся шийка матки, застосовується лише у вкрай тяжких випадках.

Після оперативного втручання рецидиви захворювання виникають рідко, а жінка здатна завагітніти та виносити здорову дитину. Однак, у перший рік після лікування контроль із взяттям цитологічного мазка рекомендується проходити кожні 3-4 місяці. За негативних результатів протягом цього періоду подальші планові візити до гінеколога скорочуються до 1 разу на рік.

Профілактика дисплазії шийки матки

• Вакцинація проти ВПЛ до початоку статевого життя;
• Вакцинація до 26 років;
• Огляди у гінеколога 1-2 рази на рік із взяттям цитологічного зіскрібка;
• Своєчасне лікування інфекцій інтимної зони;
• Дієта, багата мікроелементами та вітамінами (особливо селеном, вітаміном А та вітамінами групи В);
• Відмова від куріння.

Пам'ятайте, що презервативи не захищають від зараження ВПЛ. Такі вакцини, як Церварікс, Гардасил та Гардасил-9 – були схвалені USFDA (США) для профілактики зараження деякими типами ВПЛ, включаючи онкогенні типи, що викликають рак шийки матки.

У поодиноких випадках дисплазія шийки матки може рецидивувати, навіть після видалення аномальних клітин. Регулярне відвідування гінеколога та скринінг шийки матки допоможе уникнути розвитку патології надалі.