Основні факти про хворобу – нетримання сечі у жінок

Нетримання сечі – це актуальна проблема, з якою жінка може зіткнутися у будь якому віці, особливо після 50 років. Мимовільне сечовипускання або виділення сечі у жінок під час кашлю, чхання та іншої діяльності не є небезпечним захворюванням, проте приносить емоційний та психологічний дискомфорт, порушує звичне соціальне, робоче та особисте життя, тому потребує лікування. Чому буває нетримання сечі у жінок?

Причини нетримання сечі

Період вагітності, зайва вага та гормональні зміни послаблюють тазове дно – м'язи, зв'язки та тканини, які підтримують сечовий міхур. Тазове дно згодом слабшає під час пологів через потуги, а потім після менопаузи, коли жіночий організм виробляє менше гормону естрогену, який фізіологічно впливає на підтримання тазового дна міцним.

Тому виділяють дві основні причини нетримання сечі у жінок:

Фізіологічна

Слабкість м'язів тазового дна та сфінктера сечового міхура.

У цьому випадку у жінок порушення спостерігається після пологів, внаслідок післяпологових та інших травм інтимної зони, після перенесених гінекологічних втручань із розсіченням м'язів, а також при збоях у роботі центральної нервової системи. Втрата контролю над сечовим міхуром також часто спостерігається у жінок похилого віку (вікове підтікання сечі) в період менопаузи. Іншими причинами жіночого нетримання сечі є інфекції сечовивідних шляхів, пухлини сечостатевої системи, гормональні порушення, що призводять до різних розладів органів тазового дна. Внаслідок чого може розвинутися імперативне нетримання сечі – інтенсивний раптовий позив до сечовипускання. Сімейний анамнез нетримання сечі також є фактором, що збільшує ризик розвитку цієї патології сечового міхура.

Механічна

Підвищений внутрішньочеревний тиск, що діє на сечовий міхур. Виділення сечі спостерігається при кашлі, чханні, а також при фізичних навантаженнях та заняттях спортом, наприклад, при піднятті важких речей, під час стрибків на скакалці, бігу або інтенсивних рухах. Такий ефект відзначається, якщо сечовий міхур не тримає сечу. Крім того, провокуючим фактором є надмірна вага, через яку відбувається перенавантаження м'язів черевного преса та тазового дна.

Види та симптоми нетримання сечі

Залежно від ситуацій, що викликають мимовільне виділення та підтікання сечі, розрізняють такі основні види нетримання сечі:

• Стресове нетримання сечі. Виникає при фізичних навантаженнях та фізіологічних процесах (кашель, чхання, сміх);
• Імперативне нетримання сечі. Це нездатність утримувати сечу в сечовому міхурі при сильному позиву до сечовипускання;
• Підтікання сечі. Постійне мимовільне витікання сечі у зв'язку з порушеннями нервової системи або ослабленням сфінктерів та надлишковим наповненням сечового міхура;
• Виділення сечі після сечовипускання. Збільшення залишкового обсягу сечі після сечовипускання та нездатність сечового міхура утримувати цей обсяг призводять до мимовільного виділення сечі вже після завершення сечовипускання;
• Нічне нетримання (нічний енурез). Причини хвороби енурез у дорослому віці включають порушення розвитку сечовивідної системи, патології головного та спинного мозку, інфекційні та запальні захворювання, ендокринні порушення, а також психічні травми.

Трапляються також змішані види нетримання сечі, які поєднують дві і більше причини з комбінацією відповідних симптомів.

Діагностика нетримання сечі

Діагностика нетримання сечі потребує низки обстежень.

Загальні обстеження:

• Загальний та урологічний огляд
• Загальний аналіз крові та сечі

Інструментальні обстеження:

• УЗД, КТ, МРТ органів малого тазу
• Ендоскопічне обстеження сечівника (оцінка слизової оболонки каналу та сечового міхура)
• Уродинамічні дослідження (оцінка місткості та розтяжності сечового міхура)
• Q-tip-тест проводиться за допомогою спеціального катетера, який фіксується біля сфінктера сечового міхура для оцінки активності цієї зони. Дослідження допомагає визначити тип нетримання сечі
• Вимірювання залишкового обсягу сечі (оцінка здатності м'язів сечового міхура скорочуватися)

Функціональні випробування:

• Кашльова проба та проба з напруженням. Вважаються позитивними, якщо після кашлю або напруження відзначається виділення сечі
• Тест із прокладкою. Порівняння ваги прокладки в сухому стані та після її носіння протягом певного періоду часу та звичних фізичних навантажень із веденням щоденника питного режиму. Використовується для об'єктивної оцінки кількості сечі, що виділяється під час епізодів нетримання

Опитувальники для пацієнтів або їхніх родичів

• Опитувальник за обсягом рідини, що вживається
• Опитувальник за частотою сечовипускання
• Опитувальник з епізодів нетримання сечі
• Опитувальник щодо впливу нетримання сечі на якість життя

Лікування нетримання сечі

Лазерне лікування нетримання сечі у жінок

Метод заснований на дії променів СО2 лазера, які викликають скорочення волокон м'язів тазового дна, вироблення колагену та посилення кровообігу в місці обробки. За рахунок цього ефекту створюється більш надійний м'язовий каркас інтимної зони, а також стінок і сфінктера сечового міхура. В результаті симптоми нетримання сечі слабшають чи зникають. Лазер не пошкоджує сусідні органи та тканини та не залишає рубців. Лазерна корекція нетримання сечі – один із найефективніших сучасних методів лікування даної патології сечового міхура.

Контурна пластика при стресовому нетриманні сечі

Для контурної пластики використовується гіалуронова кислота у вигляді філерів, яка вводиться в області напередодні піхви, біля отвору сечівника. В результаті активізується вироблення колагену та білка, які відповідають за еластичність м'язів та зв'язок тазового дна і тонус тканин в ділянці уретри. Гіалуронова кислота з часом розсмоктується, тому потрібне повторне проведення процедури через 1-1,5 року. Процедура проводиться під місцевим наркозом, а гіалуронова кислота, як природний компонент тканин, не викликає алергічних реакцій, тому цей метод лікування нетримання сечі вважається безпечним.

Вікове нетримання сечі у жінок – лікування народними засобами

Корекція нетримання сечі народними засобами не є достатньо ефективною і використовується як додаткова до основного лікування терапія, при легкому нетриманні. Самолікування в даній ситуації вкрай небажане і лише посилить проблеми із сечовипусканням.

Перед початком лікування народними методами проконсультуйтеся з лікарем та переконайтеся у відсутності алергії на рослинні компоненти рецепту. За відсутності позитивного ефекту від лікування зверніться до фахівця, лікаря уролога або гінеколога, за професійною допомогою.

Гімнастика при нетриманні сечі

Розвиток м'язів інтимної зони

Гімнастика для інтимних м'язів дозволяє не лише полегшити проблему нетримання сечі, а й покращити якість інтимного життя та профілактувати низку гінекологічних порушень.

Для того, щоб відчути м'язи, що беруть участь у роботі сечового міхура, перервіть сечовипускання зусиллям волі та запам'ятайте свої відчуття. Згодом ви навчитеся скорочувати і розслаблювати ці м'язи поза процесом сечовипускання. Після цього рекомендується розпочати регулярне виконання вправ Кегеля, спрямованих на напругу інтимних м'язів з певними інтервалами, приймаючи різні положення тіла.

Тренування сечового міхура

Суть методу полягає у поступовому збільшенні інтервалів між відвідуваннями туалету з дотриманням заздалегідь складеного графіка. Це дозволяє зміцнити м'язи, що відповідають за сечовипускання, та краще контролювати виведення сечі. Не забувайте, що успішність такого тренування безпосередньо залежить від кількості рідини, що випивається, стрес-факторів та інших зовнішніх причин.

Фізіотерапія

Як правило, при лікуванні нетримання сечі застосовують гальванічний струм, електроміостимуляцію або електрофорез. Ці процедури покращують кровообіг м'язів інтимної зони та підвищують їх тонус. Всі ці три методи поєднують з медикаментозною терапією або призначають як реабілітаційні та профілактичні заходи.

Медикаментозне лікування

Для усунення симптомів жіночого нетримання призначають гормональні препарати, спазмолітики та антидепресанти. При стресовому нетриманні сечі медикаментозна терапія не призначається, а акцент робиться на процедури контурної пластики та лазерної корекції, у поєднанні з гімнастикою для інтимних м'язів.

Профілактика нетримання сечі

Існують загальні рекомендації щодо профілактики нетримання сечі:

1. Своєчасне лікування інфекційних та запальних захворювань сечостатевої системи та дотримання інтимної гігієни для їх профілактики
2. Підтримка нормальної маси тіла
3. Заняття спортом та ведення активного способу життя
4. Виконання вправ для зміцнення м'язів тазового дна
5. При частих запорах усунення їх причин
6. Під час вагітності та після пологів, виконання вправ Кегеля та носіння спеціального бандажу для зменшення навантаження на м'язи черевного преса